Проаналізуйте климатичну диаграму. Результати аналізу кліматичної діаграми запишіть у таблицю та визначте тип клімату. середня температура: сiчня: липня:
1. З паливних ресурсів вирізняються запаси нафти та природного газу. За їх покладами Африка поступається Азії та Америці. Понад 90% запасів кам'яного вугілля Африки сконцентровано в південній частині материка. Так, близько 80% покладів припадає на ПАР, решта 10% - на Зімбабве. ПАР посідає 5-те місце у світі за покладами кам'яного вугілля. Там сконцентровано понад 10% його світових запасів, у т. ч. антрацитів. Мідним поясом Африки. Крім міді ці руди містять кобальт, свинець, цинк, уран. З нерудних ресурсів особливе значення мають африканські алмази, як технічні, так і ювелірні. Серед африканських країн бідними на мінеральні ресурси вважаються Чад, Судан, Центрально-Африканська Республіка та ряд інших країн.
Водні ресурси. В Африці водні ресурси розподілено вкрай нерівномірно.
Земельні ресурси. В Африці земельні ресурси достатньо обмежені.
У більшості субрегіонів Африки частка орних земель у структурі земельного фонду менша за середньосвітовий показник.
Лісові ресурси. Африка має 17% усіх лісових масивів планети.
Рекреаційні ресурси. Своїми природно-рекреаційними та культурно-історичними ресурсами відомі країни Північної Африки. Це морські узбережжя.
2. Загальними рисами населення Африканського регіону є дещо спадаючий «демографічний вибух», велике етнічне розмаїття та переважання сільського населення.
Система розселення. Незважаючи на стрімке зростання кількості населення Африки, його середня густота мала - 39,6 осіб/км2.
Урбанізаційні процеси. За рівнем урбанізації Африка поступається всім іншим регіонам світу. Її середній показник становить 43,5%. Однак темпи урбанізації в регіоні найвищі.
Африка має найменші показники, що характеризують економічний розвиток міст.
Найбільш урбанізованими є арабські країни Північної Африки: Лівія (78,4%), Алжир (70,1%), Туніс (66,6%).
Нині в Африці є 36 міст-мільйонерів. Навколо великих міст сформувалися великі міські агломерації.
До категорії світових міст в Африці відносять Йоганнесбург і Кейптаун (ПАР), Каїр (Єгипет), Порт-Луї (Маврикій), Касабланка (Марокко), Лагос (Нігерія), Найробі (Кенія), Туніс (Туніс).
Основные направления региональной политики государства. Ре-гиональная политика — важная составная часть экономической политики государства. Она охватывает комплекс различных зако¬нодательных, административных и экономических мероприятий, проводимых как центральными, так и местными органами влас¬ти и направленных на регулирование размещения производитель¬ных сил. Региональная политика государства — это сфера деятельнос¬ти по управлению экономическим, социальным и политическим развитием страны в пространственном, региональном аспекте, т.е. связанная с взаимоотношениями между государством и райо¬нами, а также районов между собой. Региональная политика пред¬ставляет собой составную часть национальной стратегии социаль¬но-экономического развития и предусматривает следующие основные направления: 1) определение соотношения движущих сил регионального развития и обеспечение их взаимодействия (государственный и частный секторы экономики, внутренние и внешние факторы развития региона и средства); 2) определение соотношения общегосударственного и регио¬нального аспектов развития, центрального и регионального уров¬ней управления экономикой; 3) подъем экономики отсталых районов и освоение новых рай¬онов и ресурсов; 4) решение национально-экономических вопросов (в услови¬ях многонационального государства); 5) решение проблем урбанизации.
1. З паливних ресурсів вирізняються запаси нафти та природного газу. За їх покладами Африка поступається Азії та Америці. Понад 90% запасів кам'яного вугілля Африки сконцентровано в південній частині материка. Так, близько 80% покладів припадає на ПАР, решта 10% - на Зімбабве. ПАР посідає 5-те місце у світі за покладами кам'яного вугілля. Там сконцентровано понад 10% його світових запасів, у т. ч. антрацитів. Мідним поясом Африки. Крім міді ці руди містять кобальт, свинець, цинк, уран. З нерудних ресурсів особливе значення мають африканські алмази, як технічні, так і ювелірні. Серед африканських країн бідними на мінеральні ресурси вважаються Чад, Судан, Центрально-Африканська Республіка та ряд інших країн.
Водні ресурси. В Африці водні ресурси розподілено вкрай нерівномірно.
Земельні ресурси. В Африці земельні ресурси достатньо обмежені.
У більшості субрегіонів Африки частка орних земель у структурі земельного фонду менша за середньосвітовий показник.
Лісові ресурси. Африка має 17% усіх лісових масивів планети.
Рекреаційні ресурси. Своїми природно-рекреаційними та культурно-історичними ресурсами відомі країни Північної Африки. Це морські узбережжя.
2. Загальними рисами населення Африканського регіону є дещо спадаючий «демографічний вибух», велике етнічне розмаїття та переважання сільського населення.
Система розселення. Незважаючи на стрімке зростання кількості населення Африки, його середня густота мала - 39,6 осіб/км2.
Урбанізаційні процеси. За рівнем урбанізації Африка поступається всім іншим регіонам світу. Її середній показник становить 43,5%. Однак темпи урбанізації в регіоні найвищі.
Африка має найменші показники, що характеризують економічний розвиток міст.
Найбільш урбанізованими є арабські країни Північної Африки: Лівія (78,4%), Алжир (70,1%), Туніс (66,6%).
Нині в Африці є 36 міст-мільйонерів. Навколо великих міст сформувалися великі міські агломерації.
До категорії світових міст в Африці відносять Йоганнесбург і Кейптаун (ПАР), Каїр (Єгипет), Порт-Луї (Маврикій), Касабланка (Марокко), Лагос (Нігерія), Найробі (Кенія), Туніс (Туніс).
Основные направления региональной политики государства. Ре-гиональная политика — важная составная часть экономической политики государства. Она охватывает комплекс различных зако¬нодательных, административных и экономических мероприятий, проводимых как центральными, так и местными органами влас¬ти и направленных на регулирование размещения производитель¬ных сил.
Региональная политика государства — это сфера деятельнос¬ти по управлению экономическим, социальным и политическим развитием страны в пространственном, региональном аспекте, т.е. связанная с взаимоотношениями между государством и райо¬нами, а также районов между собой. Региональная политика пред¬ставляет собой составную часть национальной стратегии социаль¬но-экономического развития и предусматривает следующие основные направления:
1) определение соотношения движущих сил регионального развития и обеспечение их взаимодействия (государственный и частный секторы экономики, внутренние и внешние факторы развития региона и средства);
2) определение соотношения общегосударственного и регио¬нального аспектов развития, центрального и регионального уров¬ней управления экономикой;
3) подъем экономики отсталых районов и освоение новых рай¬онов и ресурсов;
4) решение национально-экономических вопросов (в услови¬ях многонационального государства);
5) решение проблем урбанизации.